Дніпрoпетро́вськ — містo, адміністративний центр Дніпрoпетровської області.

У минулoму, до 1926 рокy — Катеринослав (Екатеринославъ). За часів імператора Павла I з 1797 по 1802 рр. місто носило назву Новоросійськ, але після коронації Олександра I місту повернули первинну назву Катеринослав. У 1926 році місто отримало назву російською мовою - "Днепропетровск" (постанова ВУЦВК від 20 липня 1926 р.). Варіанти українського написання різнилися: Дніпро-Петрівське, Дніпропетрівське[1] на честь більшовицького діяча Григорія Петровського. Нова назва міста швидко трансформувалася спочатку на "Дніпро-Петровське", а протягом 1930-х рр. на "Дніпропетровськ".

Протягом незалежності України висувалися пропозиції щодо перейменування міста. Серед варіантів - Січеслав, Дніпро.

У сучасній Україні, так само як і впродовж усієї своєї історії, Дніпропетровськ є одним з найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів. За чисельністю населення Дніпропетровськ є третім містом в Україні.

Дніпропетровськ разом із містами Дніпродзержинськом (Кам'янське), Новомосковськом (Самарчук), Підгородним, Іларіоновим, Синельниковим, Верхівцевим, Верхньодніпровськом (Пушкарівка) і селами та селищами Обухівкою, Петриківкою, Піщанкою, Спаським, Орлівщиною, Волоським, Новоолександрівкою, Сурсько-Литовським, Солоним, Криничками, Аулами складає Дніпровську агломерацію з населенням майже 2 млн. осіб.

Дніпропетровськ розташований в центральній України з тяжінням до її півдня й сходу.

Правобережжя
Центр міста знаходиться на правому високому березі Дніпра, на Придніпровській височині. Поетично місто називається "містом на трьох пагорбів", що є частиною Придніпровської височини.
1-ий пагорб є місцем закладення Катеринослава у 1787 р. за генеральним планом Клода Геруа та пізнішим генеральним планом 1792 р. Івана Старова. Сьогодні він містить Нагірний ("на горі") й "Лагерный" (Табірний) (сучасний проспект Гагаріна) райони міста.
2-ий пагорб відділений від першого Червоноповстанською балкою, й розташований на захід від нього, й на південь від центру міста; на ньому розміщені колишній катеринославський район Нові плани й проспект Кірова;
3-ій пагорб відділений від 2-го Рибальською балкою; на ньому розташований район вулиці Робочої (нижня частина - катеринославські робочі слобідки - Шляховка, Солдатська та ін.;
4-й пагорб, забудований уже на рубежі XIX-XX ст., відділений від 3-го Аптекарською балкою; на ньому розміщувався західний район Катеринослава - Чечелівка, зараз - район просп. Калініна та просп. Петровського

Балки (яри) правобережжя: Червоноповстанська, Рибальська, Аптекарська, Тунельна.

На заході, північніше Діївки - плавні, з головною протокою Старий Дніпро.

Лівобережжя
Ліобережжя міста знаходиться на Придніпровській низовині. У індустріальному районі й понад Дніпром піщані дюни. межах міста у Дніпро впливає річка Самара. На заході лівобережжя у АНД районі багато озер - залишків давньої гідросистеми Протовчі, по руслу якої прорите нове русло Орелі.

Інші річки лівобережжя: Гнилокиш, Кримка, Шиянка. Шиянка визначає Ігренський острів.

На Дніпрі розміщено багато островів, древній Монастирський, Швецький (помилково Шевський), Свинячий, Пороховий, Кодачек.